Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брівонька

Брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІВОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІВОНЬКА"
Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Дивови́зія, -зії, ж. = Дивовижа. Харьк.
Доцу́плювати, -люю, -єш, сов. в. доцу́пити, -плю, -пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Недогодно нар.кому. Недостаетъ (кому).
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Помчати, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47.
Принавіть нар. Даже. Cм. навіть. Вх. Зн. 55.
Синіти, -ні́ю, -єш, гл. Синѣть. Кругом його степ, як море широке, синіє. Шевч.
Тямкий, -а, -е. 1) Сообразительный, смѣтливый. 2) Памятливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРІВОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.