Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брівонька

Брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІВОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІВОНЬКА"
Діву́ля, -лі, ж. Грубо-ласк. Дѣвушка. Не для тебе я зросла красная дівуля. Гол. І. 209.
Довече́рювати, -рюю, -єш, сов. в. довече́ряти, -ря́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить ужинъ. Аф. 378.
Містни́ця, -ці, ж. Доска въ полу, мосту. Містниця випала. Черк. у.
Одомаш, -ша, м. = могорич. (Угорск.). Вх. Зн. 43.
Промолоти, -мелю, -леш, гл. Промолоть извѣстное время. Аж до світа промолов.
Сердопишний, -а, -е. Кичливый. Вийшов багатий сам за ворота, за ним вибігла челядь сердопишна, горда. Гол. ІІІ. 267.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить. МВ. (О. 1862. І. 92).
Убоїще, -ща, с. Убоище, упрямецъ, упрямица. Вбоїще таке — що хоч ти йому що хоч. Ном. № 2957.
Чверщок, -шка, м. = цвіркун. Вх. Лем. 482.
Шваб, -ба, м. 1) Нѣмецъ. Желех. 2) Насѣк. Carabus scheidleri. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРІВОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.