Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бризкати

Бризкати, -каю, -єш, гл. Брызгать. Дощик бризкав. Чуб. ІІІ. 218.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЗКАТИ"
Жабини, -бин, ж. мн. = жаберина. Вх. Лем. 413.
Жовтогру́дка, -ки, ж. пт. = жовтобрюх. Вх. Пч. II. 10.
Налива́йко, -ка, м. 1) Наливатель, наливальщикъ. 2) Названіе хлѣбнаго жучка, появляющагося, когда рожь наливается. Сумск. у.
Обтерти, -ся. Cм. обтирати, -ся.
Панівна, -ни, ж. = панянка. Чи ти панівна, чи королівна? Чуб. III. 290.
Погоддя, -дя, с. Благопріятное время.
Розор II, -ру, м. Углубленіе, образуемое плугомъ послѣ извѣстнаго пріема вспашки, а именно: орати в розор — пахать поле, начиная съ краевъ участка и оканчивая на серединной линіи, гдѣ образуется углубленіе, которое и есть розор. Нѣжин. у.
Сердечник, сердешник, -ка, м. Шух. І. 176. 1) Сердцевина дерева. 2) Часть друлівника. Шух. І. 277.  
Хитрий, -а, -е. 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. Ум. хитренький.
Хльора, -ри, ж. = хлоста. Панам, підпанкам і слугам давали в пеклі добру хльору. Котл. Ен. ІІІ. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЗКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.