Забильня́к, -ка́, м. 1) Лишній волъ у чумаковъ. 2) Лишній человѣкъ.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Корписати, -са́ю, -єш, гл. = копирсати. Палічками землю копирсали.
Обновляти, -ля́ю, -єш, сов. в. обновити, -влю́, -виш, гл. Обновлять, обновить.
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл.
Сердечне, сердечно, сердешне, сердешно, нар. Искренно. Ой любилося двоє дітей сердешне.
Супокійний, -а, -е. Спокойный.
Узький, -а́, -е́ = вузький. Ум. узенький, узе́сенький.
Упімнути, -ся. Cм. упоминати, -ся.
Хапокниш, -ша, м. Презрительное, названіе для лица духовнаго званія и его дѣтей. От проклятий хапокниш! — подумала Мася ( про бурсака).
