Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

броватий

Броватий, -а, -е. Имѣющій большія брови. Морд. Пл. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОВАТИЙ"
Бризлелина, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. ЗЮЗО. І. 123. Cм. бруслина.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Жас, -су, м. = жах. Желех.
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый. 2) Малоопытный, не знающій людей. Чуб. І. 270. Посилає козака молодого, небувалого. О. 1862. II. 96.
Окоман и окомон, -на, м. = оконом. Рудч. Ск. І. 78. Окомани з батогами. Грин. III. 634. Перед паном окомоном били хлопця макогоном. Гол. II. 196.
Понаймати, -ма́ю, -єш, гл. Нанять (многихъ). Дівчат на буряки понаймав. Г. Барв. 513. Нехай мене моя мати похова, нехай мені музиченьки понайма. Чуб. V. 894.
Попорожніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться пустымъ. Треба збірати швидче кавуни, а то попорожніють: дощу нема, а спека. Волч. у.
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл. Зміев. у.
Цюцюня, -ні, ж. Ласкат. отъ цюця.
Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.