Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брика

Брика, -ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Гн. II. 26. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни. Чуб. V. 1085.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКА"
Вигорілий, -а, -е. Выгорѣвшій.
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Лупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. Васильк. у. 2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ). Ном. № 13690.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Обпинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. обіп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. Покрываться, покрыться, опялиться. Обіп'явся рядном.
Підколотити Cм. підколочувати.
П'ядики, -ків, м. мн. Раст. Lycopodium annotinum et clavatum. Лв. 100.
Роспуття, -тя, с. Распутье, перекрестокъ. Хата. 15. Ном. № 3694. На роспутті кобзарь сидить та на кобзі грає. Шевч. 51. Ой вербо, вербо вербице, тії на роспуттю стояла, що ти чула, бачила? Чуб. III. 118. Ум. роспуттячко. Мет. 303.
Трепеття, -тя, с. Все дрожащее, эпитетъ растеній. Шейк. Дунай висихав, зіллєм заростає, зіллєм трепеттєм, вшеляким цвітом. АД. І. 33.
Узорець, -рця, м. Ум. отъ узір.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.