Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брика

Брика, -ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Гн. II. 26. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни. Чуб. V. 1085.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКА"
Відпічнути, -ну, -неш, гл. = відпочити. Желех.
Гачник, -ка, м. = очкур. Угор.
Ґлюч, -ча, м. Рыба: Cottus, бычекъ. Cм. Головач, бабець. Вх. Пч. II. 19.
Домонта́рь, -ря́, м. Домосѣдъ. Будуть мене козаки за хліб, за сіль поважати, тільки будуть мене, мати, на підпитку гречкосієм, домонтарем величати. Дума.
Ізл.. Cм. зл...
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Нюхнути, -хну, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ ню́хати. Тільки що нюхнув — та ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Попережатися, -жаюся, -єшся, сов. в. попереди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Опережать, опередить, выставляться, выставиться впередъ. Не попережайся поперед війська і не оставайся позад війська. АД. І. 314.
Чашовина, -ни, ж. Верхняя часть ярма, лежащая у воловъ на шеѣ. Рудч. Чп. 250. Чуб. УН. 405.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.