Аєр, аїр, -ру, м. = Гав'яр.
Веречи, вержу, -жеш, гл. Бросить, кинуть. Велілась мя в болото веречи, ніж мя мали вояки стеречи.
Добромо́вний, -а, -е. Краснорѣчивый.
Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить.
Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Охряти, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. Поникли голови козачі неначе стоптана трава.
Човничок, -чка, м. Ум. отъ човен.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
