Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брикання

Брикання, -ня, с. 1) Ляганіе. 2) Сопротивленіе, барахтанье противъ кого.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИКАННЯ"
Вечоряти, -ря́ю, -єш, гл. = вечоріти. Уже вечор вечоряє. Мил. 71.
Відбляск, -ку, м. Отблескъ. Левиц. Пов. 25.
Волочіння, -ня, с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ.
Держа́ння, -ня, с. 1) Держаніе. 2) Обладаніе, владѣніе.
Надіва́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = сподіва́тися. Братчика з війська ся надіває. Голов. IV. 548. А ти б на чуже не надівалась, а коло свого дбала. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ніж 1, ножа, м. 1) Ножъ. складений ніж. Карманный, складной ножъ. Левиц. Пов. 228. Ум. но́жик. 2)у плузі = чересло. Шух. І. 165.
Подвірній, -я, -є. Дворовый, домашній. Повела їх у хату, де стояло молоко, здорові кошики з яйцями всякої подвірньої птиці. Левиц. І. 483.
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
Сивиця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Лем. 464.
Шелепуватий, -а, -е. Глуповатый, придурковатый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.