Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бріхач

Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАЧ"
Грайний, -а, -е. Искусный въ музыкѣ. Маєш же музики грайнії? Маєш же сватоньки співнії? Маєш же старости можнії? Гол. II. 665.
До́товп, -пу, м. Доступъ. до́товпу нема́є. За тѣснотой, давкой нельзя протиснуться, пробраться. Черк. у. А далі, далі, спасибі людям, як розвередувались та розібрались добре та пустили на всі заставки, так і дотовпу нема в пеклі. Кв. II. 187.
Жа́бський, -а, -е. = жаб'ячий. Желех.
Заде́ржувати, -жую, -єш, сов. в. заде́ржати, -жу, -жиш, гл. 1) Задерживать, задержать. 2) Удерживать, удержать. Не то господарь, що збереть господарство, — то, що готове задержить. Ном. № 10108.
Знечев'я, нар. Неожиданно. Як ось знечсв'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як кинеться на мене. Cм. нечевля.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Прип'ясти, -ся. Cм. припинати, -ся.
Розріст, -росту, м. Ростъ, развитіе.
Сницарський, -а, -е. Относящій къ: 1) рѣзчику, ваятелю, 2) каретнику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРІХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.