Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бріхач

Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАЧ"
Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ.
Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Рудч. Ск. I. 131. Нас тілько двойко в світі. МВ. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Заку́тувати, -тую, -єш, сов. в. заку́тати, -таю, -єш, гл. Закутывать, закутать. Закутав їх сніг білий. Мог. 158.
Мо́лод, -ду, м. Молодость. Только въ выраж. з первого молоду. Въ ранней молодости. Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово, або два, то так уже й буде. Харьк. г.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Поперепускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и перепустити, но во множествѣ.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє. Чуб. V. 83.
Цибилатий, -а, -е. = цибатий. Н. Вол. у.
Швидкати, -каю, -єш, гл. Спѣшить. Чуб. VII. 576.
Щадність, -ности, ж. = ощадність. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРІХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.