Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бріхач

Бріха́ч, -ча́, м. = Черева́нь. Вх. Лем. 394.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІХАЧ"
Дозві́льний, -а, -е. Привольный.
Засві́дчувати, -чую, -єш, сов. в. засві́дчити, -чу, -чиш, гл. Свидѣтельствовать, засвидѣтельствовать.
Китичний, -а, -е. Относящійся къ кисти. китичний сотник. Китишний тим звався сотник, що китиця в його була коло шаблі. О. 1861. XI. Кух. 29.
Кремізний, -а, -е. = кремезний. Баба кремізна. Черк. у.
Мокре́ць, -ця́, м. 1) Мокрець, болѣзнь лошадей. 2) Мокрыя дрова. Рудч. Ск. І. 140. 3) Раст. a) Asperugo procumbeus L; б) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 171; в) Sagina procumbens L.
Пальчик, -ка, м. 1) Ув. отъ палець. 2) мн. Въ орнаментѣ при раскрашиваніи посуды или печей: три короткія линіи рядомъ. Вас. 184. Kolb. І. 156. 3) мн. Раст. Geranium sylvaticum. Вх. Пч. І. 10.
Поворочувати, -чую, -єш, гл. = повертати. Кв.
Потонкий, -а, -е. Тонковатый. Це дошки потонкі. Харьк. г.
Пряда, -ди, ж. Раст. Setaria veridis. ЗЮЗО. І. 136.
Світоправній, -я, -є. Управляющій міромъ. Світоправня єзуїцька сила. К. ПС. а.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРІХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.