Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Байдачище, -ща, м. Ув. отъ байдак.
Бростя, -тя, с. соб. отъ брость.
Возоробня, -ні, ж. Сарай, въ которомъ дѣлаютъ возы.
Жартли́вий, -а, -е. = жартівливий. Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива.
Нада́ча, -чи, ж. Прирѣзка, земли къ уже имѣющемуся надѣлу.
Наточка, -ки, ж. Надставка.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.
Розжаритися, -рюся, -ришся, гл. Разогрѣться, разгорѣться, накалиться.
Убічнистий, -а, -е. О горѣ: съ крутыми боками.
