За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. У його курей і зазору нема. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу.
Комета, -ти, ж. Комета. Є зорі, що звуться кометами, або мітлами чи віхами.
Наса́джувати, -джую, -єш, сов. в. насадити, -джу, -диш, гл. 1) Насаживать, насадить. Один чоловік насадив виноградник. 2) Надѣвать, надѣть, насаживать, насадить. (Вітряк) видумав чорт. Чорт уже все поставив, тільки крил, шо вони хрестом, не почепе та каміння не насаде, бо й там хрест. 3) Разложить на току хлѣбъ для молотьбы. Домолочував жита: півкопи було насажено.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. Cм. недосвідченість.
Оцирклювати, -клю́ю, -єш, гл.
1) = обцірклювати.
2) Переносно: поставить въ безвыходное положеніе? Опутать? Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював.
Панянка, -ки, ж. Барышня. Були і тії там панянки, що наряжались на показ. Ум. панянонька, паня́ночка. Всі дівоньки-паняноньки таночок ведуть.
Ризка, -ки, ж. Половина загона отдѣленная во владѣніе другому лицу.
Стук! I меж. Стукъ. Стук-стук в віконце.
Субіткове, -вого, с. = субітка 2. субіткового дати. Высѣчь.
Теча, -чі, ж. Теченіе, течь. Теча як з лотоків.
