Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Нале́жати, -жу, -жиш, гл. 1) Належать, отлежать. Так собі належав боки, що аж болять. 2) Принадлежать. Увесь край належав Вишневеньким. 3) Надлежать, слѣдовать, причитаться. Ціх грошей від його мені не належить. 4) Касаться. То до мене не належить.
Перегнути, -ся. Cм. перегинати, -ся.
Покуматися, -маюся, -єшся, гл. Сдѣлаться кумовьями. Покумався циган із пасішником. Ой я з кумою покумаюся.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Посвашкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть свашкою.
Приросток, -тку, м. = приплід.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться.
Стерегти, -жу, -жеш, гл.
1) Стеречь, остерегать. Сижу дома та стережу, то й ціле. Береженого Бог береже, а козаченька шабля стереже.
2) Слѣдить за кѣмъ. Ми не знали тоді, хто підпалив, але вже стерегли її — чи не вона те зробила.
