Гарман, -ну, м.
1) Токъ, гдѣ молотять хлѣбъ каткомъ или возя по хлѣбу повозку съ тяжестью; также и хлѣбъ, разложенный на току для такой молотьбы. Сиділи у хаті, поки дощ пішов, залив їх гарман, а вони усе убуваються. Вони тоді до його, аж його вже половина у яру. Наслали.... гарман, погарманились трохи, а то оставили на завтра.
2) ходити в гармані (о лошадяхъ). Молотить. Ціх коней не можна брати, бо вони в гармані тепер ходять.
Гірочок, -чка, м. Ум. отъ гірок.
За́тісно нар. Тѣсно.
Зв'я́зок, -зку, м. 1) Связь. Зв'язок до вічного товариства з Галею. 2) мн. зв'язки. Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора.
Кітвиця, -ці, ж.
1) Ум. отъ кітва.
2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. Cм. китвиця.
Помінитися, -ню́ся, -нишся, гл. Дать обѣщаніе, пообѣщать, обязаться. (Гроші) до церкви помінилась на молебінь однести. Я помінилася поставити свічку за сорок копійок. Помінивсь дочку за мене дати.
Псюрниця, -ці, ж. Жена псаря, любительница собакъ.
Сало, -ла, с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. : внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) залити сала за шкуру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. 5) дідове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Ум. сальце. Плямка собі сальце. По чарці випємо, сальця ззімо шматок.
Тирчати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = стирчати. Ус в пів локоть би тирчав.
2) Трещать, скрипѣть.
3) Кричать (о дроздѣ), трещать (о сверчкѣ).
Угорнути, -ся. Cм. угортати, -ся.