Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брівка

Брівка, брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІВКА"
Болгарський, -а, -е. Болгарскій. Желех. Шо у тім болгарськім краю за Дунаєм май чувати. Федьк. І. 122.
Виродок, -дка, м. Выродокъ. Cм. вирід. Мав уродиться чоловік, та вилупивсь виродок. Ном. № 2917. Всі люде як люде, а ти мов виродок який. О. 1862. II. 25.
Горлорі́з, -за, м. Головорѣзъ, отважный человѣкъ. Ти знаєш він який суціга, паливода і горлоріз. Котл. Ен.
Захожый, -а, -е. прил. Захожій. Чужи воны булы, заложи въ тій краини. К. Псал. 239.
Зге́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = зґедзкатися.
Зникнути Cм. зникати.
Каптанок, -нка и каптано́чок, -чка, м. Ум. отъ каптан.
Лемзі́ти, -жу, -зиш, гл. Медленно идти, тащиться. Желех.
Предківщина, -ни, ж. Старина; унаслѣдованное отъ предковъ. Моя се предківщина по варягах. К. ПС. 134.
Совісний 2, -а, -е. Добровѣстный, совѣстливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.