Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брівка

Брівка, брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРІВКА"
Бакаюватий, -а, -е. = бакаїстий. Бакаювата дорога. Черк. у.
Виманити Cм. виманювати.
Дру́лити Cм. друляти.
Мурза́к, -ка́, м. Татаринь. А вже ж мурзак, мурзак Супрунові да назад руки в'яже. Грин. III. 585.
Перегукуватися, -куюся, -єшся, гл. Перекликаться. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата. Левиц. І. 17.
Подивувати, -вую, -єш и подивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться. Ніхто й не подивує. ХС. VII. 423. А ти, боярине, не подивуй, іди собі инчую пошлюбуй. Н. п. Подивувався Іван такій жадобі сестриній. Рудч. Ск. І. 136.
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Спокой, -ко́ю, м. = спокій.
Тернок, -нку, м. Ум. отъ терен.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.