За́ким нар. = заки. Заким сонце зійде, роса очі виїсть. Заведу тебе в чужу (хату), заким свою збудую.
Згнітиѣти Cм. згнічувати.
Зжина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зжати, зіжну, -неш, гл. Сжинать, сжать. Зжав менший брат свою пшеницю. Наш Господар рано встав, зо всіх полів жито зжав.
Кріс, кре́са, м. мн. креси́. Ружье (кремневое). У нас справа швидка: з креса та в груди.
Обширь, -рі, ж.
1) Пространство. Земля... ходить круги сонця по великій обширі світу Божого.
2) Объемъ. Народ ню мову не жарт осягнуть усю в її обширі.
Піджарювати, -рюю, -єш, сов. в. піджарити, -рю, -риш, гл.
1) Подогрѣвать, подогрѣть.
2) Поджаривать, поджарить.
Позатягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Затянуть (во множествѣ). Люльки позатягають та купами ходять кругом дівчат. 2) очі позатягало. Глаза ввалились.
Поізбавити, -влю, -виш, гл. = позбавити. А ти мене поізбавив любого спокою.
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ум. скоренький, скоресенький.
Стягати, -га́ю, -єш, сов. в. стягти, -гну, -неш, гл. 1) Стягивать, стянуть. Шину роблять коротчою.... щоб вона дужче стягла колесо. 2) Стаскивать, стащить, встаскивать, встащить. Стягли з його свитину. Стяг на горище сало. Тоді козаки у каюки скакали тую галеру за мальовані облавки брали та на пристань стягали. Стаскивать, стащить изъ разныхъ мѣстъ въ одно. Семен ломаччя стягає докупи. 3) Истощать, истощить. Подушним дуже стягають людей.
