Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брижатий

Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті. Вас. 161.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИЖАТИЙ"
Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Випорток, -тка, м. Выпоротокъ, мертворожденное животное. Вас. 198.
Високостанний, -а, -е. Высшій ростомъ. Народ ручий.... високостанний. О. 1862. IX. 63.
Дба́лість, -лости, ж. Рачительность, старательность, заботливость.
Зуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Сумѣть. Як зуміла, так і спіла. Ном. № 1054.
Міч I Cм. меч.
Натиня, -ні, ж. Стебель, ботва (картофельная). Угор.
Поратунок, -нку, м. Спасеніе, помощь. Пише цісар до москалі: «Йди на поратунок!». ЕЗ. V. 25. Аби вам Пречиста Діва стала до помочі, до поратунку у потребах ваших. ЕЗ. V. 107.  
Прохвистати, -щу, -щеш, гл. Пробить. Чорний віл хоч яку стіну прохвище. (Загадка: сверделъ). Ном. стр. 303, № 488.
Спішвити, -влю, -виш, гл. Окончить пішву. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИЖАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.