Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовгарь

Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРЬ"
Бусень, -сня, м. = бусель. Ном. № 324.
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Забарни́й, -а́, -е́ 1) Медлительный. Забарнії гості забарилися в хаті. Мет. 215. 2) Требующій много времени. Малі миски робити — то забарна робота; великі краще. Канев. у.
Запрути́ти Cм. запручувати.
Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.
Недоспіл, -лу, м. Недозрѣлость.
Піяти, -пію, -єш, гл. О пѣтухахъ: пѣть. Кури піють, — у дівчини сижу. Грин. ІІІ. 258. Піють кури перші, піють і другі. Грин. III. 375.
Позохочуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Проявить охоту, желаніе, согласиться что либо сдѣлать (о многихъ).
Рокита, -ти, ж. Ракита. Ой лежав козак убитий та у полі під рокитою. Чуб. V. 881. Ум. роки́точка. Мет. 56.
Торочити 1, -чу, -чиш, гл. Обшивать бахромой. В сусідоньки я була, рушнички торочила. Грин. III. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.