Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовгарь

Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРЬ"
Билянка, -ки, ж. = бандурчанка. Вх. Лем. 391.
Дріт, дро́ту, м. Проволока. Вас. 199. Єсть у мене нагаєчка з кінця дротом шита. Млр. л. сб. 337. Ум. дро́тик. Драг. 79. дрото́чок. Я ж думала, що нагаєчка з платочка, аж то вона із проклятого дроточка. Н. п.
Жо́вкнути, -кну, -неш, гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси. Чуб. V. 298.
Замика́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. замкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Запираться, запереться. 2) Заключаться. Який Гнат тихий, а що у йому замикається. Черк. у. Чоловік, здається, нічого собі, але хто-й-зна, що в йому в середині замикається. Рк. Лев.
Кацапка, -ки, ж. Великороссіянка. Приїхав в одно село — дивиться, кацапка кричить. Рудч. Ск.
Кика, -ки, ж. Дѣтск. слово. Мясо. О. 1862. IX. 119. Як дає дитині мняса, то каже: на́ кики! на кики! Уманск. у. и Харьк. г.
Лю́дяність, -ности, ж. 1) Гуманность. Желех. 2) Привѣтливое обращеніе, соединенное съ душевной добротой.
Нюшкувати, -ку́ю, -єш, гл. = нюшити. Нюшкує пес. Камен. у.
Пластун, -на, м. 1) Кубанскій козакъ, несущій сторожевую и развѣдочную службу и въ то-же время занимающійся охотой и рыбной ловлей. Поп. 240, 241. О. 1862. I. Кух. Пластуни, 61. 2) = пластовець.
Тетериця, -ці, ж. Самка тетерева. Вх. Пч. II. 15. Ум. тетери́чка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.