Воложити, -жу, -жиш, гл.
1) Дѣлать влажнымъ.
2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки.... Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом!
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Качка грявчит.
Кращіти, -щію, -єш, гл. Быть лучшимъ? Дужче кращіє, як червоно.
Обов'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. обов'язатися, -жуся, -жешся, гл. Обязываться, обязаться.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Прибріхувати, -хую, -єш, сов. в. прибрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше.
Слонь, -ня м., слонька, -ки, ж. пт. Scolopax rusticola, вальдшнепъ.
Упомку нар. Памятно, полнится. Мені се добре впомку, що він кликав нас.
Усміхнутися Cм. усміхатися.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба.
