Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бобівник

Бобівник, -ка, м. Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБІВНИК"
Брудно нар. Грязно. Ум. брудненько.
Возирка, -ки, ж. = возівня. Вх. Лем. 400.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Куролап, -па, м. = курокрад.
Недоспів, -ву, м. Недопѣтое. Недоспів твій доспівую, мій брате. К. Дз. 25.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Побажатися, -жається, гл. безл. Захотѣться.
Покуховарити, -рю, -риш, гл. Побыть кухаркой.
Пуклятий, -а, -е. = пукатий. Вх. Лем. 458.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОБІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.