Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бобівник

Бобівник, -ка, м. Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБІВНИК"
Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Дзяволи́ти, -лю́, -ли́ш, гл. = Дзявкати. Чи чуєте, цуценя дзяволить? Г. Барв. 7. Ой не ходи коло хати та не дратуй цуценяти, бо цуценя дзяволить. Мил. 103.
Ракша, -ші, ж. пт. сивоворонка, Coracias. Ракша-клюшниця од вирію. Ном. № 14029.
Роївня, -ні, ж. Ройникъ, корзина, куда собираютъ рой.
Серенити, -ню, -ниш, гл. Напирать. Угор.
Собацький, -а, -е. = собачий. Життя собацьке. Ном. № 790.
Солодуха, -хи, ж. Родъ кушанья изъ ржаного солода( = кваша?).
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Тридцять, -ти числ. Тридцать. Змій дає йому ще книжку на тридцять днів. Рудч. Ск.
Упростяж нар. Цугомъ. О. 1861. IV. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОБІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.