Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бобівник

Бобівник, -ка, м. Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБІВНИК"
Відкошувати, -шую, -єш, сов. в. відкосити, -шу, -сиш, гл. Косить, скосить, отрабатывая за долгъ.
Заду́мати, -ся. Cм. задумувати, -ся.
Запі́чний, -а, -е. Находящійся за печью, лежащій на печи. Бийтеся, котки, в лапки до запічної бабки, щоб ся догадала да нам вечеряти дала. Рк. Макс.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Натруска, -ки, ж. 1) Зерна хлѣба, смѣшанныя съ битой (послѣ молотьбы) соломой. 2) Рогъ съ порохомъ для насыпки на полку ружья пороху.
Плісце, -ця, с. Ум. отъ плесо.
Понявкати, -каю, -єш, гл. Помяукать.
Репнути, -ну, -неш, гл. 1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. І. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор.
Травняк, -ку, м. Настойка на разныхъ травахъ. Ум. травнячо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОБІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.