Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бляхарство

Бляхарство, -ва, с. Ремесло жестяника. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРСТВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРСТВО"
Виднити, -ню, -ниш, гл. Вынуть дно. Гол. І. 90.
Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Злодієнко, -ка, м. Сынъ вора. О. 1861. IV. 156.
Облітати, -та́ю, -єш, гл. Облетать, облетѣть. Я ж би тую Україну кругом облітала. Чуб. V. 5.
Покутник, -ка, м. Кающійся, отбывающій покаяніе, эпитемію.
Попасати, -са́ю, -єш, гл. Пасти въ дорогѣ. Воли попасали. Рудч. Чп. 89. Іде Марко з чумаками, ідучи співає, не поспіша до господи — воли попасає. Шевч. 116.
Потрівати, -ва́ю, -єш, гл. = потривати.
Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката? Вх. Зн. 57.
Скурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯХАРСТВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.