Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богобоязливий

Богобоязливий, богобоязний, -а, -е. = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБОЯЗЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБОЯЗЛИВИЙ"
Безпечність, -ности, ж. Безопасность. К. Іов. 11. В безпечності не сподівались ні од кого ніяка зла. Котл. Ен.
Дошарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Домыться (о вымываніи при помощи тренія щеткой, мочалкой и т. п. твердой поверхности, напр. стола).
Дріма́ння, -ня, с. Дреманіе. Хилив її сон якийсь, якесь невпокійне дрімання. МВ. (О. 1862. І. 91).
Єдва́б, -ба и -бу, м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.
Заму́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заму́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Заноситься, быть занесеннымъ иломъ. 2) Только сов. в. Замѣшаться, замяться.
Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Незнай, -наю, м. Незнаніе. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106.
Синеголов, -ва, м. Раст. Eryngium planum L. ЗЮЗО. І. 122.
Суто нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку. Котл. Ен. III. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОБОЯЗЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.