Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бляхарський

Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРСЬКИЙ"
Арма́тний, -а, -е. 1) = Гарматній. 2) Артиллерійскій.
Барма, -ми, ж. Мундиръ, ливрея. Гол. I. 150. Cм. барва. 2) Накипь, пѣнка при варкѣ меду, варенья и пр. Кіев. Як з вишень варення вариш, так барми багато. Харьк. г. 3) Глина съ примѣсью желѣзной руды. Ум. бармиця, бармичка. Черк. у.
Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Гайка, -ки, м. 1) Гайка. 2) Замедленіе, проволочка, трата времени. Коли б не гайка трапилася у дорозі, може б і вистиг на обід. Екатер. у. Ум. гаєчка.
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Повіддирати, -ра́ю, -єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).
Позадумувати, -мую, -єш, гл. Задумать (во множествѣ).
Сіверний, -а, -е. Холодный.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть. Рудч. Ск. I. 13.
Спірниця, -ці, ж. Сортъ луку. Бас. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯХАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.