Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бляхарський

Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРСЬКИЙ"
Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ). Аф. 330.
Задни́ти Cм. задинати.
Обкапати Cм. обкапувати.
Одіг.. Кромѣ имѣющагося здѣсь, еще Cм. отъ відігнати до відігратися.
Піддівоча, -чої, ж. Дѣвочка подростокъ лѣтъ 14-15. КС. 1883. XII. 698.
Пояти, -йму, -жеш, гл. = поняти. А воячка жона сама єго стяла і другого си миністра пояла. Драг. 271.
Проквилити Cм. проквиляти.
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯХАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.