Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бляхарський

Бляхарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный жестянику. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРСЬКИЙ"
Бруснина, -ни, ж. = брусленина. Вас. 161.
Відтруть, -ті, ж. Болячка, нарывъ. МУЕ. ІІІ. 55.
Иншак нар. = и́нак. Вх. Уг. 242.
Кльон, -ну, м. Проклятіе. То не огонь наше, то лице Мотрине; то не искри сиплються, — то її кльони й прокльони. Мир. ХРВ. 34.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.
Набіля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.
Передавити, -влю́, -виш, гл. Передавить.
Порозсипати, -па́ю, -єш, гл. Разсыпать (во множествѣ). Порозсипав гроші. Єв. І. II. 15. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Припускатися, -каюся, -єшся, сов. в. припуститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Съ жадностью что ѣсть, пить. Не припускайтесь дуже до горілки. Камен. у. 2) Ссылаться, сослаться. Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела. Харьк. у.  
Стовквище, -ща, с. Мѣсто, сильно сбитое, истоптанное скотиной. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯХАРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.