Аля́! меж. Крикъ на свиней, чтобы отогнать ихъ. Аля! аля! аля ж, кажу! Вона ніби не чує. Що там вона риє свинячою мордою?
Дозріва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Видѣть, узрѣвать. І сонця правди дозрівать в німецькі землі, у чужиї претеся знову.
Єдини́чок, -чка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Звожа́й, -жая, м. Возка хлѣба съ ноля. Дай же ті, Боже, в полі урожай, в полі урожай, а в гумно звожай!
Короб, -ба, м. Родъ корзины, ящика изъ дуба или прутьевъ. Коробом Сонце, спіном дощ.
Побожність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів.
Тур, -ра, м. 1) Туръ, Bos primigenius. На лощині пасеться стадо турів. Так замерзло, хоч тури гони. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. 2) Жукъ-олень, Lucanus Servus. 3) тура дати. Говорится о плотахъ, когда съ разбѣга ударятся о берегъ. 4) Тур-царь. Турецкій царь.
Уретно нар. Скучно, печально. Самому уретно в хаті.
Цілитися, -люся, -лишся, гл. Цѣлиться, мѣтить. Куди ти цілишся, що не видно ні птиці, нічого?
Ціляти, -ляю, -єш, гл.
1) Цѣлить. Ось нап'яв безбожний лука, стрілку накладає, праведного в саме серце з захисту ціляє. Буду таки цілять, — чи не вцілю? Тоді руки трусились!
2) Улучать время. Успішайсь поперед за неї сказати: тпру! От він так і ціля: скоро зійшлись, зараз: тпру!
