Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовкало

Бовкало, -ла, с. 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВКАЛО"
Гук I меж. Подражаніе сильному, звуку.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Дрі́жова, -ви, ж. Трясина.
Ігра, -ри, ж. = гра. Ном. № 12591.
Кіл, кола, м. Колъ. Дурному хоч кіл на голові теши. Ном. № 6185. Св. Микола не поставить кола. Ном. № 453.
Окром нар. = окрім.
Покоління, -ня, с. Поколѣніе. К. МХ. 44. Левиц. Пов. 324.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.