Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мизинок

Мизи́нок, -нка, м. = мизинець. Камен. у. Була як мизинок і зосталась знов одна як гичечка. Г. Барв. 361.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 423.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗИНОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МИЗИНОК"
Байстрючок, -чка, м. Ум. отъ байстрюк.
Волосний I, -а, -е. Волосной. Драг. 24.
Злускати, -каю, -єш, гл. Слущить, сгрызть (о сѣмячкахъ, орѣхахъ).
Криниченька, -ки, ж. Ум. отъ криниця.  
Лахмануватий, -а, -е. 1) Медленно ходящій. Лахмануватий віл. Черк. у. 2) Оборванный; состоящій изъ лохмотьевъ. 3) Косматый.
Сапувальниця, -ці, ж. = сапальниця. Лохв. у.
Старцівна, -ни, ж. Дочь нищаго.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ном. № 10436. Ум. ткачик.
Тюряжниця, -ці, ж. Арестантка, острожница. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МИЗИНОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.