Ді́ятися гл. безл. 1) Дѣлаться, происходить. Не так то діється все скоро. Чудно якось діється між нами. Давно колись те діялось у нас на Вкраїні. То ще тоді діялось, як шкуряні гроші були. Ді́йся бо́жа воля! Что Богъ дастъ!, Какъ Богу угодно! 2) Длиться, тянуться. Лягаймо спати, бо вже давно вечір діється. Чи давно́ ді́ється? Рано еще или уже поздно? 3) До́бре ді́ється. Хорошо живется, хорошо на душѣ. Кому добре діється, той і співає. 4) — чим. Зависѣть отъ чего, происходить отъ чего. Що орють гарно, те діється не скотиною, а справою. Бог його святий знає, чим воно діється, що земля, здається б, однакова, а жито росте не однакове. Не багатством тут діється.
Злупати, -паю, -єш, гл.
1) Грабить. Церков злупали, Христа взяли.
2) Сковырять, сколоть, снять слой. Сяде на спід крохмаль, а він його злупа, наллє води та змиє.
Красномовець, -вця, м. Ораторъ, краснорѣчивый. Іов хоче... довести, що він не згірший красномовець над Сахвира.
Наба́вка, -ки, ж. Прибавка (къ цѣнѣ).
Обіщатися, -щаюся, -єшся, гл. обіцяти, -ся.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив.
Почитувати, -тую, -єш, гл. Читать. Книжки німецькі так як справжні німці почитували. Почитували в церкві, що війна буде. А батюшка почитує да все кадить... по церкві.
Пурхати, -хаю, -єш, сов. в. пу́рхнути, -ну, -неш, гл. Порхать, порхнуть. Якась пташка пролетіла.... Я за нею, — вона й пурхне. Я пурхнула у хату.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати.
Цюкання, -ня, с. Легкіе удары топора.
