Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богодавець

Богодавець, -вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його. Чуб. II. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОДАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОДАВЕЦЬ"
Бещад, -да, м. = бескид 2. Вх. Уг. 227.
Бжук, -ка, м. Навозный жукъ, Scarabaeus stercorarius. Вх. Пч. ІІ. 27.
Брязок, -зка, м. Употребл. въ выраж.: на брязку — вотъ-вотъ, сейчасъ. Мнж. 168.
Заха́ркати, -каю, -єш, гл. Захаркать, начать харкать. Драг. 1.
Напрути́ти Cм. напручувати.
Нечисто нар. Нечисто, грязно.
Письменницький, -а, -е. Писательскій. Кобзарю! не дивись ні на хвалу темноти, ні на письменницьку огуду за пісні. К. Дз. 207.
Поболювати, -люю, -єш, гл. Побаливать. Палец поболює мє. Вх. Зн. 50.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл. 1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки. 2) Закоптить (во множествѣ). 3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Свара, -ри, ж. Несогласіе, ссора.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОДАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.