Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богодавець

Богодавець, -вця, м. Данный Богомъ (въ сказкѣ). Родився він, охрестили його і дали йому ім'я Іван Богодавець. Бог дав і Богодавцем назвали його. Чуб. II. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОДАВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОДАВЕЦЬ"
Батожильно, -на, с. = пужално. Желех.
Богомаз, -за, м. 1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази. Кв. 2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить. Котл. Ен.
Водопійча, -ча́ти, с. = кухоль (для воды). Шух. І. 264.
Кудрево, -ва, с. Кедръ? Як жидова Христа мучила, та на кудреві й роспинала. О. 1861. XI. Свид. 62.
Надри́ґа́тися, -ґа́юся, -єшся, гл. Надергаться, наболтаться ногами. Як повісили запорожці жида, то він надриґався, поки одубів.
Натиканий, -а, -е. Съ вытканными узорами (о тканяхъ). Купила на ярмарку набожник, заполоччу натиканий. Спідниця натикана. Черниг. у.
Перебалочок, -чка, м. Небольшая лощинка. (Залюб.).
Перстінь Cм. перстень.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Чуб. II. 90. Сорока скрекоче — гості будуть. Ном. № 11793. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята. К. Дз. 141.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОДАВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.