Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богарадити

Богарадити, -джу, -диш, гл. Помогать матеріально, благодѣтельствовать. Я ціх людей ніколи не богарадив. Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГАРАДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГАРАДИТИ"
Бальо, -ля, с. Дѣтск. 1) Баранокъ. Шейк. 2) = гостинець. Желех.
Вечерниченьки, -ньок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Жа́йворонків, -кова, -ве Принадлежащій жаворонку. Згори лине жайворонкова пісня. Мир. ХРВ. 3.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus. Вх. Поч. II.
Небезпечно нар. Опасно.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Старук, -ка, м. Старикъ. Прийшов якісь старук. Гн. II. 106.
Твердь, -ді, ж. Твердь. Небеса Божу славу являють, його твори вся твердь возвіщає. К. Псал. 43.
Фуферня, -ні, ж. = фуфалиця. Вх. Зн. 75.
Чижемки, мок, ж. мн. 1) Ум. отъ чижми. 2) Ботинки, зашнуровывающіеся но бокамъ. Гол. Од. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГАРАДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.