Відвойовувати, -вую, -єш, сов. в. відвоювати, -воюю, -єш, гл. Отвоевывать, отвоевать, добыть силой. Я вас навчив би боронити що одвоювали вам козаки! — Який гаспид одвойовував нам наше добре, опріч нас самих. Царь іде войною на цього самого царя, шоб відвоювати у його другу дочку. Я тебе від смерти відвоював.
Князик, -ка, м. Ум. отъ князь.
Литви́нка, -ки, ж. 1) Литовская женщина. 2) Бѣлорусска.
Нудьга, -ги, ж.
1) Тоска, скука.
2) нудьга-чоловік. Скучный человѣкъ. Семен це нудьга-чоловік. Cм. нуд, нудота.
Оголошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. оголоситися, -шуся, -сишся, гл.
1) О звукѣ: Раздаваться, раздаться.
2) Быть объявляемымъ, объявленнымъ, объявляться, объявиться.
3) Опубликовываться, опубликоваться.
Перебурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать ворчать.
Притужити 2, -жу, -жиш, гл. Укрѣпить жердями соломенную крышу или возъ со снопами.
Роділля, -лі, ж. Роженица. Роділлі до сорока день не можна ні на базарь, ні на грядки ходить.
Халаш, -ша, м.
1) Шалашъ.
2) = хата.
Цвірчок, -чка, м. = цвіркун. Cм. цвірчок.
