Ганянина, -ни, ж. Разгонъ. Тепер у най, як приїхали з Петенбурху пани, так така коням ганянина, що куди тут.
Голосуха, -хи, ж. Та, которая голосить? Голосистая пѣвица? Молодежь вызываетъ пѣсней дѣвушку на улицу: Вийди, вийди, Марусенько, наша голосухо!
Дойма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дойня́ти, дойму́, -ме́ш, гл. = діймати.
Допанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Дожить бариномъ до разоренія, до несчастія. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Позводилося панів багато: хотять, панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю.
Побавити, -влю, -виш, гл. Занять, забавить, развлечь. Побав дитину, бач як репетує.
Погріб, -ба, м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Ум. погрібець. В погребці замурувався. Маленький погрібець повен яєць.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод.
Похнюпитися, -плюся, -пишся, гл. Повѣсить голову. Еней похнюпивсь.
Раювати, -юю, -єш, гл. Блаженствоватъ. Нехай так щасливо вікує, наче раює.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. 2) = огріх. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ.
