Веснянка, -ки, ж.
1) Весенняя пѣсня. веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью.
2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку.
3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки.
Зла́годити, -ся. Cм. злагоджувати, -ся.
Зсидіти, -джу, -диш, гл. Высидѣть, просидѣть. Мати ще й удушливенька була: було всю нічку зсадить, усе бухикає.
Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы.
Каравати мн.? Ой як мене, моя мамко, в рекрути ловили, пам'ятаю, моя мамко, ще й котрої днини, записали в нову барму, в тоті каравати; кажут, кажут, моя мамко, шоби не втікати. Записали в нову барму, в тоту оделію. 151.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.
Мудь, -дя, м. 1) Неотеса, грубый человѣкъ, мужикъ. Та що й говорить з такими глечиками, з такими мудями. 2) = мудо. Як я... стягну з коня цього черкеса, так хватайте його прямо за мудя, то він буде наш... Хватили його тільки за мудя, той зараз і ослаб.
Незнайко, -ка, м. Незнайка.
Позавірчувати, -чую, -єш, гл. Обмотать замотать (во множествѣ). Жінки позавірчувані хустками чи намітками.
Скубанка, -ки, ж.
1) Дерганье, щипаніе (шерсти, волось, перьевъ).
2) Корпія.