Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бляхарь

Бляхарь, -ря, м. 1) Жестяникъ, жестяныхъ дѣлъ мастеръ. 2) Кровельщикъ. Могилев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХАРЬ"
Виґвинтити, -чу, -тиш, гл. Вывинтить.
Дя́тел, -тла, м. Дятелъ. Чорт би дятла знав, як би не його ніс. Чуб. І. 250.
Засмерді́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Провоняться. Вже ввесь світ засмердівся ним (тютюном). Грин. II. 14.
Зла́то, -та, с. и пр. = злото и пр.
Морг II, -га, м. Миганіе, морганіе. на кивах та на мо́ргах розмовляти. Разговаривать мимикой.
Ненароком нар. Нечаянно, неумышленно. Коли кому й лучалось ненароком зблизиться до того острова, то з ляком тікали від його. Стор. МПр. 13.
Нюхач, -ча, м. = нюхарь. Нюхачів багацько, та табаки нема. Ном. № 4760.
Розжартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшутиться, много шутить, разыграться. Як розжартуються (на вечорницях), то як кому, то й мички попалять. Г. Барв. 57.
Свекрухна, -ни, ж. = свекруха. Грин. III. 306.
Трісі, трісюні, нар. Немножечко. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯХАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.