Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Дереґува́тий, -а, -е. Зубчатый? Як отто мережку роблять, так роблять зубці, так отто воно дереґувате.
Загні́чувати, -чую, -єш, сов. в. загніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять.
Залі́зний, -а, -е. 1) Желѣзный. Мишко, на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. 2) Переносно: чрезвычайно крѣпкій, могучій. Сумно, сумно гайдамаки залізную силу поховали. 3) залі́зна трава́. Раст.: черный лѣсной горохъ.
Кагляний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ каглі.
Ковадло, -ла, с. Наковальня. Вліз між молот і ковадло. Казав положити їх на ковадло і ну дути молотами.
Кулеша, -ші, ж. Кушанье: сваренная кукурузная мука.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! 2) = любисток.
Слизенький, -а, -е., Ум. отъ слизький.
Урочистий, -а, -е. Торжественный. Підождемо до врочистого часу. Спаси мене в день судний, урочистий. урочисте свято. Годовой праздникъ. урочиста оказія. Высокоторжественный день (крестины, именины и т. п.). То-же значеніе: урочи́сте ді́ло.
