Габцювати, -цюю, -єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють.
Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір.
Гузи́ця, -ці, ж. Задница.
Гурма́нка, -ки, ж. 1) Большой комокъ овечьяго сыру. 2) = Гуска 2.
Дер-де́р, -ру м., звукоподр. Названіе дѣтской игры съ трещоткой.
М'яхки́й, -а́, -е́. и пр = м'який и пр.
Попідмивати, -ва́ю, -єш, гл. Подмыть (во множествѣ). Ти ж візьми води в відро та попідмивай корови, а тоді й доїтимеш.
Простяха, -хи, простя́чка, -ки, ж. Сортъ плахти.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Ріжки цапині. Цапиний голосок.
