Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блягузниця

Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗНИЦЯ"
Веселечко, -ка, с. Ум. отъ весло.
Виманювати, -нюю, -єш, сов. в. виманити, -ню, -ниш, гл. Выманивать, выманить. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Ном. № 4650. Такий убогий, що кошенят з запічка нічим виманити. Ном. № 13491.
Висисати, -са́ю, -єш, сов. в. виссати, -ссу, -ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. Левиц. І. 203. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке. Волч. у.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Одм Cм. отъ відмага до відм'ялити.
Поминальник, -ка, м. Синодикъ.
Поперхливий, -а, -е. Вспыльчивый, запальчивый. Вх. Лем. 454.
Ріпник, -ка, м. Работникъ, добывающій нефть. Желех.
Роз'єднати, -ся. Cм. роз'єднувати, -ся.
Хаменутися, -нуся, -нешся, гл. = схаменутися. Він хаменувсь тепер. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯГУЗНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.