Байталуватий, -а, -е. 1) Неловкій, неуклюжій.
2) Неработающій, лѣнивый.
Безкарність, -ности, ж. Безнаказанность.
Гиркати, -каю, -єш, гл. = гарикати.
Жоло́биця, -ці, ж. Продолговатое углубленіе, желобокъ, выемка.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Ув. луцаняга. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга.
Мошка́ 2, -ки́, ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.
Низота, -ти, ж. соб. Низшіе. Ось то я богослов, то треба дати почути низоті, — що вона проти мене!
Роздумувати, -мую, -єш, сов. в. роздумати, -маю, -єш, гл. Думать, подумать, размышлять, поразмыслить. Щоб я була теє знала, що я тепер роздумала; лучче було не пізнати, як, пізнавши, покохати. Не роздумавши і не розглядівши постановились і застановили дорогу. .
Ружний, -а, -е. Относящійся къ ругѣ идущій на содержаніе духовенства. Ружна земля.
Талірчина, -ни, ж. Уничиж. отъ талірка.