Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бляхман

Бляхман, -на, м. Туманъ передъ глазами. бляхмана пускати, бляхманом очі занести кому. Одурачить, обмануть кого, пустить кому пыль въ глаза. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХМАН"
Баська, -ки, ж. Названіе овцы. Kolb. І. 65. Cм. базька 1.
Здір, здо́ру, м. Внутреннее сало. Палець так би й загруз, як у кабанячому здорі. Левиц. ПЙО. І. 379.
Клапоухий, -а, -е. Каплоухий. Клапоуху хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Ном.
Новорожденець, -нця, м. Новорожденный сынъ. Кланяюсь і хлібом, і вином, і сином новорожденцем. Чуб. IV. 8.
Подомелювати, -люю, -єш, гл. Домолоть (во множествѣ).
Роздратовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роздратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Раздражаться, раздражиться.
Скористуватися, -туюся, -єшся, гл.з чого, з кого. Воспользоваться. Всяке хоче з тебе скористуватись. Г. Барв. 242.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Мет. 66. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала. Шевч. 260.
Удаток, -тку Подарокъ, даяніе. Був у лікаря: казав, щоб без нічого не приходив; їм усе треба вбитків.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯХМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.