Апте́карка, ж. Аптекарша.
Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. Неправда увесь світ зажерла.
Замішани́на, -ни, ж. Замѣшательство.
Зді́бність, -ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Окуляри, -рів, м. мн.
1) Очки. На очі вставлю окуляри. Шкапа твоя трохи, чоловіче, не добачав дак купи їй окуляри. — втерти. Провести, надуть.
2) Синяки подъ глазами отъ побоевъ, фонари. Так побили мене, що я три тижні носив оттакі окуляри.
Передавити, -влю́, -виш, гл. Передавить.
Понастановлювати, -люю, -єш, гл. = понаставляти. Наїдків, напитків понастановлювала.
Поприбігати, -гаємо, -єте, гл. Прибѣжать (о многихъ). Діти поприбігали, кричать: їсти!
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл.
1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Хто торка, тому відчиняють.
2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя.
3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось.
