Вибігати Ii, -гаю, -єш, сов. в. вибігти, -біжу, -жиш, гл.
1) Выбѣгать, выбѣжать. Ой вибіг татарин старий бородатий... Вибіг того козаченька доганяти.
2) Уходить, уйти, вылиться (о жидкости). Що з горшка вибіжить, то не позбіраєш.
Гору́нка, -ки, ж. Раст. a) Brassica Napus L. б) Sinapis arvensis L.
Дробува́тий, -а, -е. Большими крупинками (о соли и т. п.). Дробувата сіль.
Капарити, -рю, -риш, гл.
1) Худо дѣлать, кропать, пачкать.
2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить.
Купчитися, -чуся, -чишся, гл. Тѣсниться, толпиться, собираться, скопляться. Глуха кропива купчиться.
Ма́рчити, -чу, -чиш, гл. = марнувати, марнотратити. Він не марчив свого добра, а так з добрими людьми прогуляв та пороздарював убожі. Марче моє добро. Хиба він призведе до добра? Одно худобу марчить та й годі.
Пинхва, -ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. пинхви дати. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Cм. тимфа.
Плавневий, -а, -е. Растущій на плавнях. Сіно плавневе.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Примовити Cм. примовляти.
