Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богила

Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Безлюдник, -ка, м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Доро́гшати, -шаю, -єш, гл. = дорожчати.
Заї́жджий, -а, -е. Заѣзжій, пріѣзжій. Заїжджому росказувала бабуся про убогі вжитки. Ном. стр. 284, № 1509.
Макови́на, -ни, ж. 1) Маковый стебель. Збудуй мені (хату) з лободи, — до чужої не веди; збудуй мені з маковини — для твоєї бідної дівчини. Чуб. V. 122. 2) Раст. Papaver Rholas. Вх. Лем. 433.
Передержанець, -нця, м. Укрыватель. Ви передержанці! — ревнув писарь, — ви передержуєте біглих. Кв.
Помежувати, -жую, -єш, гл. Размежевать (во множествѣ). Ой помежували степи запорозькі і козацькі славні луки. О. 1861. VIII. 101.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Слушно нар. 1) Надлежаще. 2) Справедливо.
Чужосторонець, -нця, м. Чужестранець. Ви, бояре чужосторонці. Мил. Св. 4 8.
Шибен, -ни, ж. Шибениця. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.