Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богила

Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Жолобкува́тий, -а, -е. = жлобуватий.
Лапсердак, лапсердик, -ка, м. Родъ длинной верхней еврейской одежды. Левиц. І.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Одт.. Cм. отъ відтавати до відтя́ти.
Опіратися, -ра́юся, -єшся сов. въ опертися, опру́ся, -решся,, гл. 1) = і. обпіратися, обіпертися. Ой перестань, чумаченьку, на пужально й опіратися. Чуб. V. 1033. 2) Сопротивляться, оказывать, оказать сопротивленіе. Вже біді не опруся. Гол. І. 178.
Попідчищати, -ща́ю, -єш
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл.з чим. Поносить что долго. К. ЧР. 356.
Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Разком нар. 1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком. Чуб. V. 1112. 2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи. Левиц. Пов. 219.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.