Держа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Держися війська все середнього. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Держись за землю! — ха́ти. Бывать, быть дома. Я для тебе недобрим був чоловіком: як не лежав, то ходив, або й хати не держався. Дітвора й хати не держалась — розбрелись, хто куди попав. — голови́. Удерживаться въ головѣ. Антосьо слухав сю мову, а вона йому й голови не держалась. 3) Не отступать, не сдаваться, держаться. Держись, козаче, отаманом будеш. 4) Поддерживаться, имѣть опору. Папи мужиками тільки й держуться. 5) Находиться, пребывать. Зімою риба держиться на дні. Держа́тися ку́пи. Быть вмѣстѣ. Таке́, що й ку́пи не держи́ться. Несообразность. Вигадаєте таке, що й купи не держиться.
Зва́бити Cм. звабляти.
Зляшіти, -шію, -єш, гл. Ополячиться. Була вона звичайна Прісьма... за літ скільки запаніла, зляшіла і стала зватися... Фрузиною.
Парубченя, -ня́ти, с. = парубча.
Підпірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підпе́рти, -діпру́, -преш, гл.
1) Подпирать, подпереть. Підперли двері, щоб вона не вилізла.
2) Стискивать, стиснуть, спереть. Підперло мене під груди, під серце.
3) Поддерживать, поддержать, помочь. Підпірали своєю повагою церковні братства. О, як же ти безсильного піддержав, підпер єси правицю слабовиту.
Потовчи, -чу, -че́ш, гл. = потовкти.
Пофальшувати, -шую, -єш, гл. Поддѣлать (во множествѣ).
Росклеюватися, -ююся, -єшся, сов. в. росклеїтися, -клеюся, -їшся, гл. Расклеиваться, расклеиться, отклеиться.
Тупцюватися, -цююся, -єшся, гл. Переступать съ ноги на ногу.
Уділити Cм. уділяти.
