Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богила

Богила, -ли, ж. = бугила. І твій барвінок хрещатий заріс богилою. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГИЛА"
Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
Курега, -ги, ж. Абрикосъ. Кременч. у. Слов. Д. Эварн.
Обконати, -наю, -єш, гл. Остричь (овцу). Мнж. 182.
Позгнущатися, -щаюся, -єшся, гл. Погнушаться. Не позгнущайтесь вислухать нас. Кв.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Розіпхати Cм. роспихати.
Цицятий, -а, -е. = цяцькатий. Старшая дружка цицята, а другая черевата. Р. Макс.
Чортіянів, -нова, -ве = чортів. Бабій чортіянів! КС. 1883. IX. 216.
Шнурівка, -ки, ж. 1) Сортъ табаку съ крупными листьями. Сумск. у. 2) = шнуровиці. Чому руса коса не зачесана, чому шнурівка не зашнурована. Чуб. III. 149. Взяла спідницю і шнурівку. Котл. Ен. І. 7.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.