Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Відборотися, -рюся, -решся, гл. Отбиться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся.
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот.
Гуща́к, -ка, м. Кусты, густой кустарникъ.
Недивний, -а, -е. Неудивительный. Недивним річам не дивуйся.
Оплакати Cм. оплакувати.
Стугнити, -гню́, -ни́ш, гл. = стугоніти.
Сухозлотиця, -ці, ж.
1) = сухозлітка 1.
2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы.
3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею.
Творитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Дѣлаться, происходить. І ніхто не знав того дива, що твориться серед ночі в гаї.
2) — на що. Мѣшаться во что. Він мені гворив, обим ся на тото не творив.
Ублагати, -га́ю, -єш, гл. Умолить; умилостивить. Росердила миленького, да вже не вблагаю; хоть вблагаю, не вблагаю, да вже не такого. Та святих отіх благала, — таки ж ублагала.
