Віддячливий, -а, -е. Старающійся отблагодарить чѣмъ-либо. Він такий оддячливий був.
Вудка, -ки, ж. Уда, удочка. урвалася вудка. Нечѣмъ уже поживиться.
Накрича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать. Як накричить на дітей!
Отаманити, -ню, -ниш, гл. = отаманувати. Отаманити — не чарку в руці держати: треба в голові багато думок обертати.
Підневолити Cм. підневолювати.
Плечико, -ка, с.
1) Ум. отъ плече.
2) мн. Вставка въ рубахѣ, покрывающая плечо.
Повістяр, -ра, м. Писатель повѣстей, разсказчикъ. З того часу, як зроблено ч Галичині особне видання Квітчиної повісти «Маруся», жоден з українських повістярів не видавав у нас особною книжкою своєї праці. Слівце од видавництва.
Поляка, -ки, ж. Всеобщій испугъ, паника.
Руб I, -ба, м. 1) Рубецъ. Ходив.... у таких (сорочках), що руб руба позиває. І руба сухого на йому не осталось. На ру́би наді́ти. Надѣть на изнанку. 2) Ребро, грань, край. Ру́бом поста́вити. а) Поставить на ребро. б) Выставить на показъ. Так якось уміла все вона, — як то кажуть, всяку копійку рубом. Ум. Ру́бчик.
Рукавиця, -ці, ж.
1) Рукавица. Од Спаса та й рукавиці до паса.
2) Перчатка. Въ этомъ значеніи употребляется преимущественно въ формѣ уменьшительной. Ум. рукавичка. Лакей у білих рукавичках.
