Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блюзнути

Блюзнути, -ну, -неш, гл. 1) Брызнуть. Як го взяла межи очі, аж кров вся блюзнула. Гол. ІІІ. 20. 2) Сболтнуть. Отой вже як блюзне, то но всі очі повитріщають на нього. Брацл. у. 3) блюзнув му в очі. Сказалъ нѣчто дерзкое, оскорбительное. Фр. Пр. 63.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮЗНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮЗНУТИ"
Двоя́к, -ка́, м. Два гроша. Кіев. и Волын. г.
Заги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не загинув єси у неволі, не загинеш із нами, козаками, на нозі. Дума. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Шевч. 46. Ратуй мене, мій батеньку, ратуй, не дай мені да й загинути. Мет. 128.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! МВ. ІІ. 15. І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи. Ном. № 1700.
Лу́щина, -ни, ж. 1) = лушпайка. 2) Оспина. Н. Вол. у. Ум. лущи́нка.
Навба́кир нар. Навыворотъ, наоборотъ. Вони прийняли мої слова як раз навбакир.
На́рівно нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток). Ном. № 9215.
Окрайчик, -ка, м. Ум. отъ окраєць.
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать. Вх. Зн. 54.
Проучати, -ча́ю, -єш, сов. в. проучи́ти, -чу́, -чиш, гл. = провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮЗНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.