Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже.
2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять.
3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки.
4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький.
Гардовина, -ни, ж. = гордовина.
Ду́бельт, -та, м. Бекасъ, дупель Scoloрах major.
Непотріб, -ба, м.
1) Все ненужное, негодное, плохое.
2) Негодникъ.
Погрітися, -гріюся, -єшся, гл. Погрѣться. З тобою холодно, піду у пекло погріться.
Пообсікати, -ка́ю, -єш, гл. Обсѣчь (во множествѣ).
Постогнувати, -ную, -єш, гл. Стонать, охать. Пішов, постогнує.
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать.
Трус, -су, м. 1) Трясеніе. 2) Землетрясеніе. Трус великий по місцях (буде). 3) Обыскъ. 4) Смятеніе, шумъ; страхъ. Як ось трус, галас, крик!... ввесь двір загомонів. Такого трусу нагнали йому.
Усениця, -ці, ж. = гусениця.
