Брекекекати, -каю, -єш, гл. Квакать (о лягушкахъ).
Єдва́б, -ба и -бу, м. Родъ шелковой матеріи. Ладна баба без єдваба. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає.
Зда́ча, -чі, ж. Сдача. Дають мені шага грошей, ще й копійку здачі.
Лася, -сі, ж. Въ загадкѣ: дорога. Лежить лося простяглася, як устане, то й неба достане.
Ліви́й, -а́, -е́ 1) Лѣвый. Повернувся козак Нечай на лівую руку, не вискочить Нечаїв кінь із лядського трупу. 2) — бік. Въ вышивкѣ: изнанка.
Пороскраювати, -краюю, -єш, гл. Тоже, что и роскраяти, но во множествѣ.
Тесть, -тя, м. Тесть. Тесть любить честь, а зять любить взять. Ум. тестенько, те́стечок, тестонько.
Уклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. уклонитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Кланяться, поклониться. Матері старенькій низенько в ноги вклонімось. Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу.
2) Поклоняться, поклониться. Не вклоняйсь чужому ідолу німому.
Цілинний, -а, -е. Никогда не паханный, дѣвственный. Цілинна земля.
Шерсть, -ти, ж.
1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти.
2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей.
