Буковенний, буковий, -а, -е. Буковый. Ліс буковий. На водах, на Іорданських, пливе листок буковенний. Скажи зробити буковую труну.
Дя́дин, -на, -не. = дядьків. Дядин двір.
Обшивати, -ва́ю, -єш, сов. в. обшити, -шию, -єш, гл.
1) Обшивать, обшить.
2) — кого́. Шить, пошить для кого необходимое бѣлье, одежду. А четверта хусти пере, а п'ята обшиє. Хто мене буде обшивать?
3) Покрывать, покрыть, обшивать, обшить (кузовъ телѣги лубомъ, крышу и пр.). Обшиті вози. Церкву новим ґонтом обшив.
Омильний, -а, -е. Ошибочный.
Переложити, -жу, -жиш, гл. = перекласти. Закони на нашу мову переложили.
Плесо, са, с.
1) Озеро по теченію рѣки, сильно расширенное мѣсто рѣки, чистое, незаросшее, съ тихимъ теченіемъ. Коломак... літом пересихає, тільки зостаються плеса. Поміст вилискувався, як замерзле плесо.
2) Грядка четвероугольной формы. Як оце плесо захарастили редькою. Плесо огірків, капусти. Ум. плісце́.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). А він в кущах ноги покалічив.
Серм'яжина, -ни, ж. 1) = серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги.
Смеркання, -ня, с. Сумерки. Як пійде горе зрання, то аж до смеркання. Як візьмеш ти за рученьку, не мусиш пустити, ой як візьмеш на смерканні, пустиш на світанні.
Четвертак, -ка, м.
1) Лошадь или быкъ четырехъ лѣтъ.
2) Бревно въ 4 сажня длиной.
3) Четвертакъ (заимств. изъ русск. языка?) Ум. четвертачо́к.
