Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Белебенити, -ню, -ниш, гл. Болтать, баять. Баби белебенять, що реп'яшки від зубів би то помагають.
Блаватас, -су, м. = блават 1. В блаватасах да саєтах будемо ходити. Ой де ж твої, Нечаєнку, сукні блаватаси?
Вихрест, -та, м. Принявшій христіанство. Така з вихреста людина, як з собаки солонина. То вихрест із жидів Авлет.
Вісник, -ка, м. У столяровъ, бочаровъ: скобель.
Дев'я́тка, -ки, ж. 1) Полотно въ девять пасмъ. 2) Девятка въ картахъ. 3) Рыболовная сѣть, въ которой на площади въ 1/4 арш. помѣщается во всѣ стороны девять ячей.
Злопати, -паю, -єш, гл. Сожрать.
Пальовиско, -ка, с. = паливо.
Попіл, -лу, м. Пепелъ, зола. на попіл побити. Разбить на мельчайшія части. Той кінь такий здоровенний камінь на попіл побив. Ум. попілець.
Просміхатися, -хаюся, -єшся, сов. в. просміхну́тися, -нуся, -нешся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за, граблі, просміхуючись сказав батько. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається.
