Визивання, -ня, с.
1) Вызываніе.
2) Брань, ругня.
Головатиця, -ці, ж. Рыба: Salmo hucho. Самка Salmo hucho. (Самецъ Cм. головач).
Замазчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Окровавить.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Кондійка, -ки, ж. Ендова; церковный сосудъ, въ которомъ святятъ воду.
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Очеретинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ очеретина. 2) Трубка изъ камыша.
Попережати, -жа́ю, -єш, сов. в. попереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Опережать, опередить. Скажіть ученикам, що попередить вас у Галилеї. Батько... сам хоче одружитись, дак йому чудно попережати сина.
Рознести, -ся. Cм. розносити, -ся.
Схибити, -блю, -биш, гл.
1) Уклониться въ сторону, пошатнуться.
2) Промахнуться. Бе схибить стріляючи. Раз на вовна хука дав, удруге схибив.
3) Неудаться, выйти неудачникъ. От як вторік: на жито урожай, а пшениця схибила, вродила така, шо один тільки послід.
