Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок.
Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Заручи́ти, -ся. Cм. заручати, -ся.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось.
Одержати, -ся. Cм. одержувати, -ся.
Получити, -чу, -чиш, гл. = улучити. Стрілець уміє... добре получити — вцілити звіря.
Слюзувати, -зу́ю, -єш, гл. Плакать часто. Воно усе було слюзує та й слюзує, і день, і ніч.
Сміхота, -ти, ж. = сміховина?
