Відвалити, -ся. Cм. відвалювати, -ся.
Ворожнета, -ти, ж. Вражда. Од лихої ворожнети заховаєшся за мене.
Допо́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Захоп, -пу, м. Захватъ.
Кабиш, -ша, м. Шуточное названіе солдата и вообще великоросса за часто употребляемое ими выраженіе: «кабы-жъ».
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Поринати, -на́ю, -єш, гл. Нырять. На ставі пишно лебідь плив, а гуси сірії край його поринали. Любо місяцю з зорями в воду поринати.
Прикібний, -а, -е. Ловкій, умѣющій завлечь. Та там прикібний купець.
Слізливий, -а, -е. Слезливый, любящій плакать.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював.
