Горо́дчик, -ка, м. Ум. отъ горо́д.
Духа́н, -на́, м. = духопел. Духанів я їм надаю.
Заколи́хувати, -хую, -єш, сов. в. заколиха́ти, -шу́, -шеш, гл. Закачивать, закачать. І укриє й перехристить, тихо заколише.
Зсутеніти, -нію, -єш, гл. Стемнѣть. Вже гарненько зсутеніло.
Побитися, -б'юся, -єшся, гл.
1) Разбиться. Пішла по воду, відра побила. Я ж не побила, постановила, з гори покотились, да й сами побились.
2) Сразиться; подраться. Треба кріпко побитися з ляхами. Посвариться з дітьми на улиці, а то й поб'ється. Два брати... погризлись та й побились, ідучи степом.
Свидовий, -а́, -е́ 1) Изъ дерева свид. Вирубай тридевять дубцов тернових, глодових, шипшинових і свидових. 2) Не переспѣлый, чуть-чуть недозрѣлый. Чи не сиплеться пшениця? — Ні, вона саме свидова. видове жито. У нас молотять жито свидове, з його хліб смачніший бува.
Служителька, -ки, ж. Служанка.
Хвабрика, -ки, ж. Фабрика. На шуршанських фабриках дуже добра плата робітникам.
Хоті Въ выраж.: що хо́ті — что хочешь. Язик у роті, мели що хоті.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. ,
