Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бобик

Бобик, -ка, м. 1) Ум. отъ біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. І. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБИК"
Варовня, -ні, ж. Сторожевая башня. Уман. І. 17.
Гади-перегади, -дів, мн. Раздумываніе. Почнуться гади-перегади — начнутъ думать — передумывать. Лохв. у.
Захоруваты, -рую, -ешъ, гл. Заболить. Камен. у. Міусск. окр. Пославъ Богъ йимъ лыхо: захорувавъ Господарь та хутко и вмеръ. МВ.
Іменувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Именовать. Мій син хрещений, порожений, іменований. Чуб. І. 112. 2) Назначать, опредѣлять. Галиц.
Луска́ч, -ча́, м. Щипчики для раздавливанія орѣховъ. Лускач на горіхи. Шух. І. 300.
Обкіт, -ко́ту, м. Время рожденія овецъ. Александров. у. О. 1862. V. Кух. 32.
Окрасити Cм. окрашати.
Порічківка, -ки, м. Наливка, настойка на красной смородинѣ.
Росп'ястиCм. роспинати.
Тафа, -фи, ж. = тахва. Рудч. Чп. 11.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.