Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бобик

Бобик, -ка, м. 1) Ум. отъ біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. І. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБИК"
Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать. Рудч. II. 35.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1. Вх. Лем. 407.
Дамни́ця, -ці, ж. Шашечница. Павл. 33.
Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Збу́рити, -ся. Cм. збуряти, -ся.
Зобачати, -ча́ю, -єш, сов. в. зобачити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть. Грин. III. 162, 181. О. 1862. IV. 21. Як я його не зобачу, то не раз заплачу. Чуб. V. 5.
Лите́рний віз. = літерний віз.
Поставитися Cм. поставлятися.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.