Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богомілка

Богомілка, -ки, ж. Богомолка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 80.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОМІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОМІЛКА"
Відвітувати, -тую, -єш, гл. Отвѣчать. Питає: «Де ти мою козу дів? — Продав, — одвітує Климець. Рудч. Ск. І. 67.
Вінкобрани, -ран, ж. мн. Принятіе женихомъ и дружком небольшихъ вѣнковъ. Желех.
Лаючий, -а, -е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.
Мала́й, -лая, м. 1) Хлѣбъ изъ, кукурузы, гороху или проса. Kolb. І. 51. Малаю, малаю, я тебе за хліб не маю. Ном. № 14115. Иногда — вообще плохо выпеченный хлѣбъ, вязкій. 2) Раст. Просо, Panicum miliaceum. ЗЮЗО. І. 130.
Непристойність, -ности Неприличіе. Желех.
Потісно нар. Тѣсновато.
Смертка, -ки, ж. Ночнянка, phalaena. Вх. Уг. 268.
Товк! II, меж. Толкъ! Він мене товк під бік. Шейк.
Угорщина, -ни, ж. Венгрія.
Утішно нар. Весело; радостно, пріятно. Їй любо було одкривати світ його очім, — утішно думати: з якою натоптаною головою виросте її онуча. Мир. ХРВ. 30. Втішно було мені добре слово почути. МВ. І. 23. Грає циган коломийки, втішно всі гуляють. Млак. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОМІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.