Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богобійний

Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБІЙНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБІЙНИЙ"
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.
Зате́пліти, -лію, -єш, гл. 1) Потеплѣть. 2) безл. Стать теплѣе (о погодѣ).
Ключиця, -ці, ж. = ключина 2.
Козачизна, -ни, ж. = козаччина. Не вернеться козачизна, не встануть гетьмани. Шевч. ІІ. 2.
Обгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Обгорать, обгорѣть. 2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла. Чуб. V. 173.
Подоловлювати, -люю, -єш, гл. Доловить (многихъ).
Поцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Описать (имущество). І землю, і ліс, і доми — усе поцінували. Богодух. у.
П'ялило. Cм. П'яло.
Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.
Шериквас, -са и -су, м. = шерітвас. Чуб. VII. 576.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОБІЙНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.