Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бобковець

Бобковець, -вця, м. Раст. Лавръ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБКОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБКОВЕЦЬ"
Гавзатий, -а, -е. Гнусливый. Полт.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Зані́зка, -ки, ж. = заніз. Угор. Шух. І. 194. Ум. занізочка. Занізочки все мідянії. Гол. II. 17.
Каракуля, -лі, ж. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Обрізанець, -нця, м. Серебряный рубль, обрѣзанный съ цѣлью украсть серебра. Карбованці — не жидівські обрізанці, а повні. Сим. 84.
Палітра, -ри, ж. Палитра. Кв. І. 127.
Поганьбити, -блю́, -би́ш, гл. Охулить, осрамить. Старий його поганьбив. Чуб. II. 335.
Потурити, -рю́, -ри́ш, гл. = потурлити. Ном. № 12822.
Професорка, -ки, ж. Женщина-профессоръ. Желех.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ. Богод. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОБКОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.