Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бобковець

Бобковець, -вця, м. Раст. Лавръ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБКОВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБКОВЕЦЬ"
Бурачник, -ка, м. Раст. Borrago officinalis L. ЗЮЗО. І. 114.
Відпустити Cм. відпускати.
Гру́здь, -дя́, м. Грибъ: груздь, Agaricus piperatus. Чуб. V. 1183.
Гусни́к, -ка́, м. Гусятня, гусиный хлѣвъ.
Кручкодер, -ра, м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери. КС. 1882. X. 189.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками. Желех.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645.
Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Собакарь, -ря, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Халайстра, -ри, ж. = халастра. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОБКОВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.