Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. 2) Раст. Angelica archangelica.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко.
Мугиря́ка, -ки, м. Ув. отъ муги́рь.
Нажина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нажа́ти, -жну, -не́ш, гл. Нажинать, нажать. Поміг Бог нажати сніп; коли б Бог поміг нажати сто кіп.
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані.
2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі.
Пообмірювати, -рюю, -єш, гл. Обмѣрить, измѣрить (во множествѣ).
Право I, -ва, с. 1) Право, законъ. Без суда й права. Так король і дав їм права. Шукати захисту під правом польським. 2) Тяжба, процессъ, дѣло въ судѣ. З Богом до права не підеш. А донька матір все проклинає, а син на вітця право тягає. Ой бо син вітця до права тягне. 3) Слѣдуемое. А ви, люде, знайте, наше право дайте: наше право — калача. 4) Образъ, манеръ, способъ. Вносить ту курку..., а там черепаха (з курки зробилася). Так як накрито було двома полумисками, так і в черепахи череп'я зверху і зісподу... То черепаха таким правом.
Протрухнути, -ну, -неш, гл. = протрухлявіти.
Розжартуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшутиться, много шутить, разыграться. Як розжартуються (на вечорницях), то як кому, то й мички попалять.
