Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Він мене од смерти одволав.
Накаса́тися Cм. напасуватися.
Палітра, -ри, ж. Палитра.
Перегнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перегнити и перегнисти, -гнию́, -є́ш, гл. Перегнивать, перегнить. Гниє, гниє, та й не перегниє.
Плянта, -ти, ж. Ровное мѣсто? Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видно.
Повбезпечувати, -чую, -єш, гл. Обезпечить (о многихъ). Повбезпечували себе... пристановищем.
Повідколупувати, -пую, -єш, гл. = повідколуплювати. Взяли вони, пообколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі... і давай шпурлять.
Поквікати, -каю, -єш, гл. Повизжать (о свиньѣ).
Уряд, -ду, м.
1) Должность. Вмер паволоцький полковник, що послі Шрама уряд держав. Який-такий уряд — луччий, ніж проста служба. Не знаю, то ще не за мого вряду було, — казав чабан.
2) У правленіе, правительство.
Фарбляний, -а, -е. Красочный.
