Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій.
Ді́вчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки.
Дуж, -жа, -же 1) = дужий.
2) чим-дуж. На сколько силъ хватить. Другий раз як прісне, то чим-дуж тікай у вівтар.
Набива́ти, -ва́ю, -єш, гл. сов. в. наби́ти, -б'ю́, -б'єш, гл. 1) Набивать, набить, наколачивать, наколотить. Бондарь відра набиває. 2) Набивать, набить, наполнять, наполнить. Як києм набито жидів в хаті. 3) Заряжать, зарядить. Набивати рушницю. 4) — черінь. Дѣлать подъ печи изъ глины или изъ глины со щебнемъ. 5) Только въ сов. в. Побить, поколотить. За наше жито та ще нас і набито.
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка.
Повдавлювати, -люю, -єш, гл. Вдавить, втиснуть (во множествѣ). Хлопець... повдавлював йому очі в ямки.
Приволокти Cм. приволікати.
Розмити Cм. розмивати.
Сімено, -на, с. Множ. ч. не имѣетъ. Сѣмя на посѣвъ (зерноваго хлѣба).
