Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бляшанка

Бляшанка, -ки, ж. 1) Жестянка. 2) Мѣра для водки: осьмушка. Брацл. у. Випив пів бляшанки. Рудан. І. 68. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Фр. Пр. 180. Ум. бляшаночка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯШАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯШАНКА"
Босорканя, -ні, ж. 1) Вѣдьма, колдунья. Гн. II. 182, 252. 2) = ропавка. Желех.
Загморозди́ти, -джу́, -диш, гл. Глубоко воткнуть въ землю.
Ліпе́ць, -пця́, м. Хлѣбный шарикъ. Желех.
Переполох, -ху, м. 1) Испугъ. Підкралися, щоб ізлякать; коли подивляться, що вбитий, — з переполоху ну втікать! Шевч. 32. Злякалась миша та притьмом, поміж травою, лопушком, з переполоху почухрала. Гліб. 2) Нездоровье отъ перепуга. ХС. VII. 415. Надіть сорочку пазухою назад од переполоху. Ном. № 285. Шепчу — уроки проганяю, переполохи виливаю. Котл. Ен. III. 13.
Підтакувати, -кую, -єш, гл. = підтакати.
Посада, -ди, ж. Должность, мѣсто.  
Пробивач, -ча, м. Инструментъ для пробиванья дыръ въ желѣзѣ. Вх. Зн. 56.  
Скаля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. Желех. 2) Лучина, щепка. Вх. Зн. 63.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Тверезішати, -шаю, -єш, гл. Протрезвляться, дѣлаться трезвѣе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯШАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.