Вибрудок, -дка, м.
1) Грязный осадокъ.
2) Очень ранній выкидышъ, embrio.
Гиря, -рі, ж.
1) Низко остриженный. Бач чого гирі забажалось: кісничків. Забравши деяких троянців, обсмалених, як гиря, ланців, п'ятами з Трої накивав.
2) Гиря. Ум. гиронька. Ой гиронька ложки мила, тонкий хвартух замочила.
Головний, -а, -е. 1) Головной. Головка хустка.
2) Главный. Всі головні догмати нашої віри.
3) Опасный, угрожающій смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.
Захита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Зашататься, заколебаться. Захиталась, відчинилась мертвецькая хата. 2) Поколебаться. Положи печаль на Бога, підкрепить він твою неміч і не дасть серед напасти захитатися святому.
Нака́постити, -ка́пощу, -стиш, гл. Напакостить.
Напридба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть. Неправильная форма вмѣсто надбати. Встрѣчена только у Котляревскаго: Всяких всячин напридбала.
Потиль нар. = поти. Потиль не перестану, покиль не достану.
Роззикатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться. Роззикався на їх.
Суша, -ші, ж.
1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу.
2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші.
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась.
