Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богобійність

Богобійність, -ности, ж. Богобоязливость.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБІЙНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГОБІЙНІСТЬ"
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Людні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Начинать походить на человѣка, дѣлаться болѣе похожимъ на человѣка въ физическомъ или нравственномъ смыслѣ. 2) Наполняться, заселяться людьми.
Оподаль нар. Вдали.
Пообшивати, -ваю, -єш, гл. Обшить (во множествѣ). Стор. МПр. 169.
Проворіття 2, -тя, с. Просѣка, промежутокъ между двумя лѣсами. Черк. у.  
Слухняно, слух'яно, нар. Послушно. Не може піти слідком за своїм серцем так слухняно, як мала дитина. Левиц. Пов. 283. Ум. слухняненько, слух'яненько. Вони слухняненько коло мене посідали. МВ. ІІ. 116.
Темніський, -а, -е. = темнісінький. Шейк.
Увіймити, -млю́, -миш, гл. Отнять.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.
Чорноголовий, -а, -е. 1), пт. Sylvia atricapilla. Вх. Пч. II. 14. 2) = попичка, Palus palustris. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГОБІЙНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.