Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блюзнірський

Блюзнірський, -а, -е. Кощунскій, богохульный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮЗНІРСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЮЗНІРСЬКИЙ"
Братусь, -ся, м. ласк. отъ брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Гу́пати, -паю, -єш, гл. 1) Топать. 2) Ударять, производя глухой звукъ.
Калікуватий, -а, -е. Уродливый, съ тѣлесными недостатками, увѣчный. Чигир. у. Калікуватий трохи хлопець. Зміев. у.
Ми́лощі, -щей и -щів, ж. мн. Ласки, любовныя ласки. Ні любощам, ні милощам не йму віри. К. Досв. Добридень тобі, сонечко яснеє... освіти мене, рабу божу... добротою, красотою, любощами й милощами. Чуб. І. 93.
Моше́нство, -ва, с. Мошенничество. А на торговиці, де коней та волів продають, — скільки там мошенства, неправди! О. 1861. VI. 76.
Нате Cм. на.
Подря, -рі, ж. 1) Чердакъ подъ кровлей. Угор. Cм. підра. 2) Полка. Шух. І. 214, 199.
Поперекульбачувати, -чую, -єш, гл. Пересѣдлать (во множествѣ).
Пузанок, -нка, м. Родъ сельди. Херс. г.
Хавела, -ли, ж. Дырка во 2-мъ дышлѣ воловьей запряжки (війце), въ которую вставляютъ колокъ для удержанія ярма (притика). Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЮЗНІРСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.